2013年4月27日土曜日

Сталінград (фільм, 1993) Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії

Сталінград (фільм, 1993)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії
 
 
Сталінград (фільм, 1993)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сталінград
Stalingrad
Stalingrad film 1993.jpg
Жанрдрама, військовий
РежисерЙозеф Вільсмаєр
ПродюсерГюнтер Рорбах
СценаристЮрген Бюшер, Кристоф Фромм, Иоханнес Хайде
У головних
ролях
Домінік Хорвіц, Томас Кречманн, Йохан Нікель, Себастіян Рудольф
ОператорРольф Грайм, Клаус Модереггер, Петер фон Халлер
КомпозиторВернер Бохманн, Мартин Грассль, Михаель Ярі
Тривалість 134 хв
Мова німецька, російська
Країна Німеччина Німеччина
Чехія Чехія
Рік 1993
Дата виходу 21 січня 1993 (Німеччина)
24 травня 1995 (США)
IMDbID 0108211
Кошторис DM 20 000 000[1]
Сталінградкінофільм німецького режисера Йозефа Вільсмаєра. Не рекомендується перегляд особам, молодшим за 16 років.

Зміст

[сховати]

[ред.] Сюжет

Група елітних німецьких віськовиків насолоджується відпусткою в Італії після успішних бойвих дій у Північній Африці. Незабаром їх призначають у 6-ту армію Паулюса і перекидають у Сталінград. Серед вояків — лейтенант Ганс фон Віцланд, унтер-офіцер Манфред Релер і обер-єфрейтор Фріц Райзер.
У важкому бою в Сталінграді німецьким підрозділам із значними втратами вдається зайняти будівлю заводу. Уже в першому бою вони втратили більше половини особового складу. Однак вони опиняються в оточенні радянських військ і ведуть відчайдушну боротьбу за виживання. У спробі врятувати поранених і винести тіла вбитих з поля бою, фон Віцланд пропонує тимчасове перемир'я. Але один з німецьких солдат відкриває вогонь, чим порушує перемир'я. Наступного дня радянські війська атакують оборону німців. Позбавлені зв'язку, декілька осіб, включаючи фон Віцланда і Райзера, тікають через каналізацію. Фон Віцланд при цьому бере в полон російську жінку Ірину, якій однак вдається втекти. Один з групи втікачів (Едгар Емігольц) отримує поранення, а інші тягнуть його в польовий шпиталь. Але, незважаючи на зусилля лікарів, Емігольц помирає. Фон Віцланд і Райзер потрапляють у штрафний батальйон, де встигають прослужити декілька тижнів. В цей же час радянські війська проводять операцію «Уран» і оточують 6-ту армію в межах Сталінграда.
Після виграного бою проти танкового і піхотного радянського підрозділу штрафники повертаються у свій батальйон і отримують нагороди від командування. Однак бойовий настрій у німецьких солдатів падає все сильніше, особливо після того як їм наказано розстріляти групу беззбройних місцевих жителів, обвинувачених у партизанській діяльності. Свист куль і рев «катюш», голод і холод доводять німецьких вояків до межі божевілля. Вже майже ніщо не утримує солдатів на тонкій лінії між життям і смертю. Після всього, що вони бачили, після втрати всіх ідеалів заклик фюрера «стояти до кінця» набуває для них зовсім іншого, набагато страшнішого значення …
Райзер пропонує симулювати поранення і покинути Сталінград на борту медичного літака. Їм вдається дістатися до польового аеродрому, але літак відлітає без них. Вояки змушені повернутися у залишки свого підрозділу. Їм дістається одна зі скинутих з повітря посилок з припасами, але офіцер, що виявив цей факт звинувачує їх в її розграбуванні і на фоні конфлікту, що виник, вони вбивають його. Далі герої потрапляють у сховище з припасами, про який говорив офіцер. Там же вони знаходять зв'язану Ірину, котру німецькі офіцери захопили силою і зґвалтували. Фон Віцланд забороняє своїм підлеглим підходити до неї та звільняє полонянку. Отто після істеричного сміху вчиняє самогубство.
Далі Ірина погоджується показати фон Віцланду і Райзеру дорогу, по якій вони можуть піти через степ. При переході по засніженому степу її випадково вбивають радянські солдати. Згодом вже після капітуляції 6-ї армії Фон Віцланд і Фріц Райзер замерзають посеред крижаної пустелі.
В епілозі фільму говориться, що у битві за Сталінград загинуло понад мільйон людей. З 260 тисяч солдат 6-ї армії в полон потрапила 91 тисяча. З них додому повернулось всього 6 тисяч.

[ред.] В ролях

[ред.] Критика й нагороди

В 1993 році фільм отримав нагороду Bavarian Film Awards за кращу кінематографію, кращий монтаж і кращу постановку[3].

[ред.] Цікаві факти

  • З титрів на початку фільму повідомляється, що 6-у армію на момент початку битви очолював генерал-полковник Паулюс. Насправді Паулюс став генерал-полковником 30 листопада 1942 року, через 3 місяці після початку битви (23 серпня 1942)[4].
  • Перші сцени фільму відбуваються не у Порто-Черво на Сардинії (як інформує напис) а в Черво в Лігурії, як видно зі зйомок[4].
  • У наступі радянських танків на німецькі позиції у фільму беруть участь танки моделі Т-34-85, котрі у дійсності взяті на озброєння лише в кінці 1943 р.
  • У фільмі звучить мелодія пісні «Тёмная ночь», що написана в 1943 році[5], хоча дія фільму відбувається у 1942 році.

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання

0 件のコメント:

コメントを投稿